Щоб не плакать, я сміялась… Що ж, непогана позиція, мої любі, тільки от не у всіх спрацює. Це ж ви люди творчі, з багатою фантазією, і можете зробити все що завгодно — навіть зареготати, коли сльози на очах. А є от люди конкретні, які якщо хочуть плакати, то тільки це зробити і зможуть. Це, звичайно, не дуже добре, бо іноді непогано було б прикинутися веселим. Щоб ніхто не здогадався як воно насправді.
Щоб не плакать, я сміялась… Але ж погодьтеся, любі мої та гарненькі, що далеко не завжди така поведінка буде доречною. Вибачте за не дуже веселу тему, проте що ви будете робити на похоронах? Я маю на увазі, що ви будете робити, якщо вам захочеться плакати, а ви за звичкою почнете реготати? Знаєте, я думаю, що родичі померлого будуть вражені, і щось мені підказує, що не в кращу сторону. Якщо пощастить, то всі подумають, що ви просто сказилися від суму. Дадуть вам таблетку, та й годі.
А якщо не пощастить, то можете назавжди посваритися з добрими друзями або взагалі отримати стусанів. Воно вам хіба треба? Та ні. Отож, гугляшки, краще все таки притримуватися звичної поведінки, а не робити все навпаки. Так буде зручніше багатьом!;) І ви ціленькі залишитесь, і людям буде простіше вас розуміти!